Автори проекту – скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов. Хрест виготовили в Казахстані, рушник - в Україні.

Пам’ятник символізує трагедію всіх депортованих в Казахстан українців, незалежно від часу та регіону.

«Процес депортації українців в Казахстан відбувався, починаючи з правління Катерини II і закінчуючи останніми роками сталінського режиму. Територіально він охоплює всі регіони України, - зазначають скульптори, розповідаючи про концепцію пам’ятника. - Дана трагедія як частина загальної трагедії українського народу, відображається хрестом як символом мучеництва і трагізму, а також як символом християнської віри, до якої належать українці з часів Київської Русі. Саме хрест супроводжує українця з моменту його хрещення і навіть після його смерті. А український рушник – це невід’ємний символ інтер’єру оселі українця і оберіг. Рушником ушановували появу немовлят у родині, при одруженні, зустрічали рідних і гостей, виряджали в далеку дорогу близьких людей: батька, сина, чоловіка, коханого, проводжали людину в останню путь».

У заході з нагоди відкриття пам’ятника взяли участь керівник та дипломати Посольства України у Республіці Казахстан, представники Світового Конгреса Українців, Директор в Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою І.Ключковська, представники українських громадських організацій Казахстану. Чин освячення пам’ятника здійснили владика Теодор Мартинюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський, владика Йосафат Говера, екзарх Луцький, Апостольський нунцій в Казахстані, Таджикистані і Киргизії Френсіс Ассізі Чуллікатт у співслужінні зі священиками з України, Казахстану і Росії.