В історії формування сучасної української діаспори простежуються чотири хвилі масового переселенського руху з України.
Перша хвиля еміграції з України (остання чверть ХІХ ст. ‑ початок Першої світової війни) була зумовлена переважно соціально-економічними причинами.
Другий масовий відтік частини населення за межі своєї батьківщини припав на період між двома світовими війнами і був викликаний соціально-економічними та політичними обставинами.
Друга світова війна та її наслідки викликали третю хвилю масової української еміграції, майже винятково політичну.
Четверта хвиля міграції припала на кінець ХХ ст. і мала, передусім, соціально-економічний характер.
Протягом останніх років еміграційний потік з України до деяких країн (зокрема, Канади і США) якісно змінився: дедалі більше зростає частка науково-технічної інтелігенції (як правило, це фахівці в таких галузях, як системний аналіз, програмування, біологія, нові матеріали, комп’ютеризація тощо).
З розпадом СРСР та утворенням на його просторах нових суверенних держав українські етнічні меншини, сформовані в цих країнах внаслідок переміщення трудових ресурсів при тоталітарному режимі, перейшли на становище закордонних. Виникло, по суті, нове соціальне явище – східна українська діаспора.
Внаслідок міждержавних територіальних поділів ХХ століття частина українського етносу опинилася за межами України. Ця категорія закордонних українців належить до автохтонних національних меншин низки країн Європи (Польща, Словаччина, Білорусь, Румунія, Придністровський регіон Молдови, прикордонні області Російської Федерації).
Нині число осіб українського походження, які проживають за межами України, становить від 12-ти до 20-ти мільйонів.
Найбільше закордонних українців проживає в Російській Федерації. За результатами Всеросійського перепису 2010 року їх чисельність складає 1,93 млн. осіб зі статусом громадян РФ, які ідентифікують себе як етнічні українці. Проте, згідно з неофіційною статистикою, чисельність української меншини в Росії сягає понад 10 млн. осіб. Так, ще декілька років тому російські демографи публічно декларували факт проживання в країні близько 8-10-ти мільйонів російських громадян українського походження.
За даними останнього перепису населення (2006 року), у Канаді проживає 1 209 085 осіб українського походження, причому у 300 590-та з них – обоє батьків є українцями, а у 908 495-ти – українцем є один з батьків. Кількість осіб українського походження, що проживають в Канаді, зросла, порівняно з даними перепису 2001 року, на 138 025 осіб або на 0,26%.
Чисельність осіб українського походження в США, за офіційною статистикою, сягає 892 992-х осіб. Проте деякі американські демографи вважають, що реальне число представників українського етносу в США ‑ понад 1,5 млн. осіб.
Серед країн проживання найбільших українських громад зарубіжжя – Бразилія (500 тисяч осіб), Казахстан (333 тисячі), Молдова (477 тисяч), Аргентина (250-300 тисяч), Білорусь (159 тисяч), Німеччина (123,3 тисячі), Узбекистан (близько 87-ми тисяч).
Чисельні українські громади проживають також у Румунії (згідно з результатами останнього перепису населення, 2011 року, тут проживає 51,7 тисячі етнічних українців), Латвії (45,69 тисячі), Польщі (49 тисяч), Великій Британії (за неофіційною статистикою, майже 30 тисяч), Азербайджані (за офіційними даними 29 тисяч, за неофіційними – не більше 15-ти тисяч), Естонії (22 тисячі), Франції (близько 30-ти тисяч), Киргизстані (22,9 тисячі), Туркменістані (за офіційними даними близько 23-х тисяч, за неофіційними – не більше 14-ти тисяч), Чехії (понад 22 тисячі), Литві (22 тисячі), Сербії і Чорногорії (понад 20 тисяч), Австралії (38,8 тисячі), Австрії (близько 12 тисяч), Словаччині (7,43 тисячі), Парагваї (10-12 тисяч), Грузії (7 тисяч), Угорщині (понад 8 тисяч), Боснії і Герцеговині (близько 5-ти тисяч), Хорватії (4 тисячі), Таджикистані (понад 3 тисячі), Болгарії (1,8 тисячі), Вірменії (1,6 тисячі), Чилі (близько тисячі).
Водночас, велика кількість українських громадян – представників української тимчасової трудової міграції зосереджена в Іспанії (86 тисяч), Португалії (близько 42-х тисяч), Греції (понад 32 тисячі) та інших державах.
Порівняно з іншими світовими діаспорами, українські громади мають найбільшу кількість самостійних громадських об’єднань (за приблизними підрахунками – близько трьох тисяч), найбільше – в Канаді (майже тисяча осередків: політичних, культурно-освітніх, професійних – об’єднання лікарів, учителів, інженерів, адвокатів, а також молодіжних, жіночих тощо).
Авторитетною міжнародною українською організацією є Світовий Конгрес Українців (СКУ), що об’єднує майже 300 громадських організацій закордонних українців із більш як 30-ти країн світу.
Міжнародними об’єднаннями є також: Європейський конгрес українців (представляє інтереси українських громад у 23-х країнах, здебільшого в Центральній та Східній Європі); Світова федерація українських жіночих організацій; Світова федерація українських лемківських об’єднань.
Основним координаційним органом світового українства є Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР), створена українськими громадськими організаціями з України та з-за кордону 1992 року. За статутом УВКР є міжнародною спілкою об’єднань громадян, діяльність якої поширюється на територію України й інших держав.
У низці держав Східної і, частково, Центральної Європи, а також у країнах Балтії політико-правовий статус української громади як національної меншини закріплено законодавчо. Це забезпечує державну підтримку зусиль місцевих українських громад щодо збереження своєї національної самобутності, здобуття освіти й інформації рідною мовою тощо.
У країнах, де українська громада не має статусу національної меншини, забезпечення її національно-культурних потреб є справою бажання та організаційних зусиль етнічних українців, які проживають у цих країнах.
Питання задоволення національно-культурних потреб українців за кордоном є предметом двосторонніх міждержавних переговорів на всіх рівнях. З року в рік збільшується число двосторонніх угод, що передбачають реалізацію культурно-освітніх та інших запитів української діаспори, створюються двосторонні змішані міжурядові комісії з питань забезпечення прав національних меншин.
18 липня 2012 року Уряд прийняв постанову «Про затвердження Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2015 року».
За підсумками V Всесвітнього форуму українців у серпні 2011 року центральним органам виконавчої влади доручено здійснити низку заходів з метою подальшого поглиблення співробітництва із закордонними українцями.На виконання доручень Президента України від 07.12.2011 р. та Прем’єр-міністра України від 14.12.2011 р. МЗС розробило, погодило з відповідними міністерствами й відомствами та внесено на розгляд Уряду проект зазначеної постанови.Ухвалення такого документа повністю відповідає європейській практиці підтримки країнами своїх співвітчизників за кордоном, що серед іншого є ознакою зрілості їхньої державності.Для урядів сусідніх з Україною держав підтримка співвітчизників за кордоном є важливою складовою національної безпеки, одним із безумовних пріоритетів їхньої зовнішньої та внутрішньої політики.Зокрема, у Російській Федерації з цією метою передбачено щорічне фінансування у приблизно 340 млн. дол. США, у Латвії – 25 млн., Угорщині – майже 150 млн., Польщі – понад 7 млн., Словаччині – понад мільйон. Румунія лише на підтримку ЗМІ у Молдові щорічно виділяє понад 600 тис. дол. США.Загальні обсяги фінансування зазначеної програми із Державного бюджету України на весь її період (4 роки) повинні скласти 103,9 тис. гривень.Ухвалення цієї постанови є практичною реалізацією доручень керівництва держави, що повинно забезпечити системність і послідовність державної політики, спрямованої на збереження етнічної та національно-культурної самобутності закордонних українців, сприятиме створенню належних передумов для поглиблення співпраці з ними на тривалу перспективу, повнішому задоволенню їхніх культурних, мовно-освітніх, інформаційних, інших потреб, а також розвиткові всебічних відносин нашої держави з країнами проживання закордонних українців.Ознайомитися з текстом Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2015 року можна на сайті Верховної Ради України.З метою вироблення концептуальних підходів до проекту Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2020 року МЗС України розпочало відповідну роботу із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Відділ закордонного українства (+38-044) 238 18 03
Директор Департаменту – Дука Оксана Василівна
Радник відділу закордонного українства Департаменту – Баран Ярослав Володимирович (+38-044) 238 18 73
Перелік документів для оформлення статусу закордонного українця
Відповідно до статті 3 Закону України «Про закордонних українців», іноземці та особи без громадянства, які мають українське етнічне походження або походження з України, досягли 16-ти річного віку та не є громадянами України мають право отримати статус закордонного українця та посвідчення закордонного українця.
Відповідно до статті 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1531 «Про затвердження Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця» для отримання статусу закордонного українця необхідно подати до закордонної дипломатичної установи України в країні постійного проживання або безпосередньо до Міністерства закордонних справ України (площа Михайлівська 1, 01018, Київ) або до Представництв МЗС України у Львові (вул. Винниченка 18, каб. 118, 119, 120, 121, 79008, м. Львів), Одесі (вул. Отрадна 3, 65012, м. Одеса) такі документи:
1. Заяву про бажання отримати статус закордонного українця, у якій, окрім запитуваної інформації, бажано зазначити адресу та телефон.
2. Паспортний документ або документ, що його замінює (разом з копією).
УВАГА! Написання прізвища та імені у посвідченні відповідатиме їх написанню у зазначеному документі у відповідності з правилами міжнародної транслітерації відповідно до таблиці. З метою уникнення розбіжностей написання прізвища та імені рекомендується подати нотаріально завірений переклад на українську мову паспортного документа.
3. Документи, разом з їх копіями, які засвідчують українське етнічне походження або походження з України (свідоцтво про народження особи або її родичів, документи, що підтверджують факт проживання особи на території України, та, у разі потреби, інші документи). У разі відсутності зазначених документів, заявник може подати завірені відповідним чином письмові свідчення громадян України або закордонних українців (не менше ніж трьох осіб), які підтверджують його українське етнічне походження або походження з України.
До документів може додаватися характеристика-клопотання громадської організації закордонних українців, членом якої є заявник.
Документи що надійшли до Міністерства закордонних справ поштою без необхідної легалізації та завірення вважаються не дійсними та не можуть бути винесені на розгляд Національної комісії з питань закордонних українців.
4. Дві кольорові фотокартки розміром 3 х 4 см.
5.Оригінал квитанції про сплату коштів у обсязі.
Реквізити для сплати коштів за оформлення посвідчення закордонного українця за кордоном можна знайти на сайті Державної казначейської служби України за посиланням: https://www.treasurv.gov.ua/ua/divalnist/rekviziti-valvutnih-rahunkiv
При оформленні платіжного доручення в іноземній валюті у полі «Призначення платежу» необхідно вказувати код класифікації доходів бюджету та український текст призначення платежу писати латинськими літерами.
Реквізити для сплати коштів за оформлення посвідчення закордонного українця в Україні (в національній валюті):
одержувач: Казначейство України/м.Київ/22012400; код за ЄДРПОУ: 37567646;
рахунок (Дійсний з 03.01.2020 р): UA428999980313050027000028001;
банк одержувача: Казначейство України (ЕАП);
код класифікації доходів бюджету: 22012400;
символ звітності: 027;
найменування податку, збору, платежу: плата за оформлення посвідчення закордонного українця.
Власники банківських платіжних картокVisaInternational,
MastercardWorldwide, Cirrus/MaestroМОЖУТЬ ПСРСКазати КОШТИза оформлення посвідчення закордонного українця, незалежно від країни
місцезнаходження, За ПОСИЛАННЯМ!
https://www.portmone.com.ua/r3/uk/ukrcard/
Банківська комісія за цей переказ коштів складе 55,5 гривень.
У разі наявності питань щодо переказу коштів за вищевказаним посиланням, просимо звертатися до Управління з питань закордонних українців та гуманітарного співробітництва (тел.: 238-18-51, ел. адреса: [email protected]).
Про Національну комісію з питань закордонних українців
Національна комісія з питань закордонних українців при Кабінеті Міністрів України (далі Комісія) утворена відповідно до статті 2 Закону України «Про закордонних українців». Її діяльність регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.2004 р. № 1024. На даний час проведено 23 засідання Комісії (XХІІІ засідання відбулось 01.10.2013 р.).
Склад Комісії формується за посадовим принципом. Наразі, Комісію очолює Перший заступник Міністра Демченко Руслан Михайлович. До складу Комісії, окрім представників МЗС України, входять представники Адміністрації Президента України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства культури України, Державної міграційної служби України, Державної прикордонної служби України, Української всесвітньої координаційної ради, Товариства «Україна-світ», а також народні депутати України (за згодою).
Засідання Комісії проводяться, як правило, один раз на квартал, у приміщенні МЗС України. Згідно з прийнятими Комісією рішеннями статус закордонного українця надано 7545 особам з 71 країни світу.
Клопотання про отримання статусу закордонного українця надходять на розгляд Національної Комісії через посольства і консульські установи України за кордоном або безпосередньо до МЗС та його представництв в Україні.
Порядок денний засідання Комісії передбачає розгляд звернень закордонних українців щодо набуття статусу закордонного українця і ухвалення відповідних рішень.
За результатами прийнятого Комісією рішення, закордонним українцям видається посвідчення встановленого зразка, за оформлення якого встановлено плату у розмірі, еквівалентному 10 доларам США (порядок стягнення та розмір плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1531).
Закон України «Про закордонних українців»
BENEFICIARY - State Treasury of Ukraine, Kyiv, Ukraine