Тридцятиметрове біле полотно з традиційним червоним орнаментом завширшки 1,4 метри стане окрасою святкування Національного дня України в столиці Кахазстану Астані 15 червня. Цей офіційний захід відбудеться в рамках проведення Міжнародної спеціалізованої виставки ЕКСПО-2017, де Україна буде почесним учасником. У виставці, яка триватиме в період з 10 червня до 10 вересня, візьмуть участь близько 115 країн світу, 10 міжнародних організацій, очікується понад 5 млн. відвідувачів.

– Замовлення на таку роботу ми отримали тільки 15 травня і мусили її виконати дуже швидко – до кінця місяця, – розповідає директор підприємства Катерина Коляденко. – Задля цього до нас приїжджали представники Посольства України в Казахстані. Замовники побажали, щоб ми виготовили насправді рекордний рушник. Досі найдовше суцільноткане рушникове полотно сягало 23 метрів. За понад 35 років моєї роботи на цій фабриці нинішнє замовлення було найскладнішим і безумовно ексклюзивним. Адже виробів таких розмірів та ще і в дуже стислі терміни ми досі не виготовляли. Тож увесь колектив дуже радий і пишається, що змогли впоратися з таким замовленням, все зробили вчасно і якісно. А найбільша подяка трьом майстриням, нашим спеціалістам найвищого класу, які безпосередньо працювали над цим рушником.

Роботу над унікальним замовленням майстри фабрики художніх виробів розпочали з розробки ескізу орнаменту. Він насичений численними дрібними деталями: лініями, символами, знаками, які в певних поєднанням мають символічну і магічну силу українського рушника. Цим займалася творчий майстер Оксана Дика. Майстер ткацтва Віра Чумаченко у великому зошиті розписала технологію виготовлення цього дивовижного 30-метрового полотна.

Це виглядає так, як би вишивальниця значками позначила кожен хрестик узору. Але тут ще складніше, бо ж прописати треба було як виткати кожну прокидку, тобто викласти нитками двох кольорів тоненький рядочок суцільного довжелезного рушникового полотна! Він тчеться одночасно: білими бавовняними нитками  — власне полотняне поле, червоними акриловими — узор.

— Зазвичай рушниковий малюнок ми тчемо у дві ниточки, а тут взяли втроє, — розповідає Віра Павлівна. — Воно трохи важче, зате узор вийшов випуклішим і гарнішим. Рушник виготовляли ж не на комп’ютеризованому автоматі, а на нашому традиційному, як у старину, ткацькому верстаті вручну! А щоб було швидше, то я ткалі диктувала кожну просічечку, коли і що робити: яку нитку куди послати, на яку ногу переставити, бо в нас же верстати аж на вісім підніжок. Найважче було ткати другу половину, бо там головне — витримати симетрію узору.  То і я хвилювалася, щоб ніде не збиться  в щоті, і Люба, яка ткала, переживала, щоб не сплутати  чогось, бо як не так, то  його ж не переробиш!

— Коли готовий рушник склали  удвоє, то узор співав ниточка в ниточку, все як і задумали! Це дуже якісна, висококласна робота, — наголошує і Оксана Дика.

Безпосередньо за верстатом працювала ткаля Любов Зубер, на підприємстві вже 17 років, майстер високого класу. Проте, аби з цим впоратися вчасно, від станка не відходила два тижні, ткала щодня без вихідних. А в останній день ткала майже без віддиху 12 годин поспіль!  — перед цим майстриня На це жінка лише скромно посміхається, каже, що працювали так як і інші, щоб не підвести колег і підтримати авторитет їхньої фабрики. Їхній унікальний тканий рушник — це командна робота і успіх всього колективу. Готове рушникове полотно зняли з верстату ввечері в неділю 28 травня. Затим краї прикрасили червоною бахромою, випрасували. Тридцятиметровий тканий рушник заважив близько 20 кілограм, тож щоб майстриням сфотографуватися зі своєї виробом, його потримати на поміч покликали двох чоловіків.