У неділю, 16 жовтня 2016 року представники Посольства України разом із активістами Товариства української мови імені Тараса Шевченка «Рідне слово» відвідали Спаський меморіал (Спаське меморіальне кладовище табору № 99).
Спаський меморіальний комплекс утворено на місці поховань військовополонених. У селищі Спаськ у 1930-50 роки розташовувалися відділення НКВС - МВС СРСР, а також табір для військовополонених та інтернованих іноземних громадян. Кладовище, розташоване поруч з містом Спаськ, - одне з небагатьох збережених до теперішнього часу. За архівними даними, тут поховано більш як п’ять тисяч військовополонених понад 40 національностей. Першими у 1987 р пам'ятний знак тут встановили японці. Надалі пам'ять своїх співвітчизників - жертв політичних репресій увічнили Угорщина, Італія, Німеччина, Польща, Румунія, Франція, Фінляндія, Україна та інші держави. У 2004 році на Спаському меморіалі встановлено знак пам'яті всім жертвам політичних репресій, що покояться в казахстанській землі.
Бажаєте відвідати самостійно? Рекомендації як дістатися тут
У братських могилах поховані понад п’ять тисяч ув’язнених майже сорока національностей, зокрема й українці.
Пам’ятник співвітчизникам, жертвам тоталітаризму, увінчали вінком із квітів національних кольорів.
Після хвилини мовчання відбувся молебень, що його провів отець Василь Говера, Апостольский Делегат для греко-католиків у Казахстані та Центральній Азії.
Наостанок заспівали сумну знамениту стрілецьку пісню на вірш видатного українського поета Богдана Лепкого «Чуєш, брате мій» («Журавлі»):
Чуєш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнуром
Журавлі у вирій.
Кличуть: кру-кру-кру,
На чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилоньки зітру…
{video}https://www.youtube.com/watch?v=2_JkMpO3bgs{/video}