У акції, метою якою було знайомлення з найстарішим будинком в Астані - будинком купця Кубріна (а нині будівлею Посольства), поширення знань про відкриті можливості для молоді в Україні та її вплив на позитивні соціальні зміни у світі, якому притаманні нетерпимість, культурне та релігійне протистояння, взяли участь студенти ВНЗ Казахстану, молоді професіонали. 

Як відомо, Костянтин Кубрін, засновник династії, був козаком. В дореволюційному Акмолинську велику роль грала багата купецька сім'я Кубріних. Степан Кубрін був міським головою і облаштував місцевий сад, Адріан Кубрін жертвував гроші на «вчительські потреби» і бібліотеку, Матвій Кубрін відкрив найкращий в місті магазин.

По справах у 1909 року до столиці Російської імперії навідався і його син - Василь. В один із днів в Петербурзі Василь вирушив до Маріїнського театру, де він не міг відвести очей від балерини Єлизавети Векшин.

А далі - як в казці. Спільні прогулянки, ресторани, знайомство з батьками і в серпні 1909 роки Василь Кубрін зважився зробити пропозицію. Дівчина виявилася на роздоріжжі. Звичайно, пристрасть дорослого (32 роки), красивого і багатого чоловіка їй подобалася. Але вирушати на край імперії, в степи її стримувала. І Єлизавета висунула умови, що одружиться з купцем, якщо той збудує  в Акмолинську будинок, не гірше ніж в Петербурзі.

А далі Василь Кубрін повівся не як солідний купець першої гільдії, а просто як закоханий хлопчисько. Взявши з предмета своєї пристрасті обіцянку почекати рівно 1000 днів, він вже через тиждень зустрівся з петербурзьким архітектором Полежаєвим. На наступний рік на великій ділянці в центрі міста почалися роботи, і до лютого 1912 півтораповерхова садиба з балкончиками, садом на англійський манер і кованими решітками забору була остаточно готова.

Василь Кубрін дотримав купецьке слово - не минуло уговоренних 1000 днів, а будинок не гірше інших петербурзьких родових дворянських гнізд стояв в центрі Акмолинська.

Після Жовтневої революції садиба Кубріна була націоналізована. В особняку перебували робітничо-селянський клуб і бібліотека. З середини 1920 року тут були міський повітовий виконком і революційний виконком. За рішенням виконкому у зв'язку зі святкуванням триріччя Жовтневої революції Кубрінскій будинок офіційно перейменували в Перший Будинок Рад. Довгий час тут розміщувалися міські, повітові і районні установи НКВД і міліції. Багато жителів Акмолинська, репресовані в 30-і роки, побували в катівнях будівлі, колись пишної садиби.

У 50-ти-початок 60-х в будівлі знаходилися Будинок піонерів і міський відділ освіти. А вже в середині 60-х комплекс будівель садиби передали під обласний історико-краєзнавчий музей.

Посольство винаймає садибу Кубріна з 2001 р.

Під час своєї лекції Глава Посольства Ю.Лазебник розповів про відкриті можливості для молоді Казахстану в Україні, про поштовх та рушійну силу української молоді у становленні незалежності України та реформах, у виборі українського зовнішньополітичного проєвропейського курсу.

Окрема увага була зосереджена на протидії агресії Росії, Кримським подіям останнього часу. Підкреслювалася важливість дотримання норм міжнародного права.

У неформальній бесіді молоді казахстанці цікавилися економічною співпрацею між двома країнами, можливостями навчання, туризмом.

Акція пройшла у дружній атмосфері. Присутні висловили побажання зробити її щорічною.