27 березня 2013 року в м.Оренбург (РФ) відбулись II Міжнародні Шевченківські читання.  II Міжнародні Шевченківські читання є реалізацією ініціативи Посольства України в Республіці Казахстан та виконанням підсумкової резолюції I Міжнародних Шевченківських читань (16-18 березня 2012р., м. Астана) стосовно щорічного почергового проведення подібних заходів в Казахстані і Росії.

Вітальне слово Посла України в Казахстані О.Дьоміна:

Шановні учасники ІІ-х Шевченківських читань,

присвячених 20-річчю створення НДІ „Інститут Тараса Шевченка”! Дорогі друзі! Шановна українська громадо!

 

Дозвольте висловити найщиріші вітання учасникам Других Шевченківських читань, присвячених 199-й річниці від дня народження Великого сина українського народу Тараса Шеченка та 20-річчю створення Інституту, який носить ім’я Кобзаря.

 Підсумки проведеного 16-18 березня 2012 року на базі Українського центру науки і культури при Посольстві України в РК „круглого” столу „Східна українська діаспора в контексті сучасних культурно-історичних та суспільно-політичних процесів у пострадянських державах” підтвердили нагальну необхідність посилення пріоритетної уваги України до цієї частини закордонної гілки українського етносу, активізації діяльності українських громад з метою повноцінного відродження національної ідентичності, розкриття далеко не вичерпаного потенціалу української присутності в колишніх радянських республіках.

    Згадаймо, що учасники Першого зібрання в Астані  наголосили  на своєрідності, може, навіть на унікальності, т.зв. „східної діаспори”, яка не мала єдиного, чіткого вираженого принципу формування. Вона об’єднує і автохтонних українців в окремих регіонах Білорусі, Молдови та Російської Федерації, і численних нащадків добровільних і вимушених переселенців з України, в’язнів радянських концтаборів, які цілком слушно не вважають себе “діаспорою” в т.зв. „західному” вимірі. Ця  багатомільйонна українська громада, передусім, за своєю ментальністю, своєрідністю не схожа на жодну іншу діаспору у світі, в тому числі, в сусідніх з Україною європейських державах. Вона не є органічно цілісним конгломератом, виявляє свою  неоднозначність навіть у межах однієї території проживання. Етнічні українці на пострадянському просторі є неоднорідними за місцем народження, політичним світоглядом, соціально-економічним становищем, культурно-освітнім розвитком, рівнем національної свідомості та асиміляції. Не завжди знаходять спільну мову окремі українські організації на регіональному рівні. Багато громадян українського походження, здебільшого, серед можновладців, представників правлячих партій, творчої інтелігенції, науковців не входять до складу етнічних громадських об’єднань.

    Попри те, українці в колишніх радянських республіках, зокрема, числі в Казахстані та Російській Федерації, - це велика сила, яка має свою багатовікову історію творення, активно приймає участь у розвитку нової Батьківщини не втрачаючи, здебільшого, при цьому своєї української ментальності та ідентичності.

Тому надзвичайно важливим є процес самоусвідомлення, самовизначення та самоорганізації української громади на теренах пострадянського простору, сформованого свого часу за активної участі саме українства в політичній, економічній, гуманітарній та демографічній площинах.

Прикладами українців – ентузіастів, піонерів – першопрохідців, цілинників, носіїв воєнної та трудової звитяги повниться вся наша новітня історія. Але, безумовно, кожному з них стукало в серце слово і правда Тараса Шевченка, без яких неможливо уявити формування щирої, працьовитої та відповідальної української натури.

Саме розуміння важливості цього невичерпного джерела об’єднує всіх нас, вчорашніх, сьогоднішніх та прийдешніх в одному устремлінні – любити Україну, берегти Україну, будувати Україну.

Щиро вітаю Вас з відкриттям Других читань і висловлюю тверду впевненість, що Ваша діяльність є важливим чинником консолідації чисельної української громади в пострадянських країнах та слугує взаємозбагаченню культур дружніх народів.

Ви робите надзвичайно важливу справу - зберігаєте і передаєте майбутнім поколінням успадковані унікальні зразки української духовності, несете людям красу та багатство рідної мови та культури.

Від усього серця бажаю вам здоров’я, щастя, добробуту і творчих здобутків на славу українського народу.

 

 

Надзвичайний і Повноважний

Посол України

в Республіці Казахстан                                                        Олег Дьомін