Посольство України в Республіці Казахстан

Київ 01:07

Етнічні українці в Казахстані

За підсумками Другого Національного перепису РК (25.02-06.03.2009 р.) у Казахстані проживало 333,2 тисячі етнічних українців (2,1% від загальної кількості населення). Найбільше українців проживає в Костанайській (78 тис. осіб), Карагандинській (45 тис.), Павлодарській (36 тис.), Північно-Казахстанській (36 тис.) та Акмолінській (35 тис.) областях.

Наразі (станом на травень 2018 року) в Казахстані нараховується 18 громадських об’єднань українців.

Перше казахстанське національно-культурне об’єднання українців виникло 1989 року в тодішній столиці країни – місті Алма-Ата (Алмати). Його очолив професор О.М.Гаркавець – етнічний українець (родом з Донеччини), відомий учений-мовознавець, тюрколог.

У незалежному Казахстані, 1992 року, виникло Товариство української культури ім. Т.Г.Шевченка у м. Павлодар, а 1993 року – в Семипалатинську, Акмолі (нині Астані), Караганді, Костанаї.

До 1999 р. в Казахстані діяло вже 13 українських національно-культурних центрів (УНКЦ). 8 березня 1999 р. у Павлодарі пройшла установча конференція, на якій представники Акмолинського (О.Козинець), Карагандинського (Ю.Осик), Павлодарського (М.Парипса), Північно-Казахстанського (М.Марусик) та Семипалатинського (М.Плахотнюк) регіональних УНКЦ заснували Асоціацію «Українці Казахстану», покликану сприяти активізації діяльності культурних центрів і товариств та координувати їхню роботу. Головою Асоціації було обрано Михайла Сергійовича Парипсу – заслуженого працівника культури України (з 1997 р.), засновника (із жовтня 1992 р.) й незмінного керівника Павлодарської обласної громади українців. Новостворену республіканську українську громаду благословив учасник конференції – настоятель УГКЦ м. Караганда о. В.Говера.

Згодом до Асоціації «Українці Казахстану» приєдналися українські громади Уральська, Костаная, Атирау, Усть-Каменогорська, Актюбинська, Алмати, Сатпаєва (Карагандинська обл.), Шимкента, Тараза, Алматинської області, Екібастуза та Аксу (Павлодарська обл.). У 1999 році Асоціація стала колективним членом Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР, м. Київ), Світового Конгресу Українців (СКУ, м. Торонто). Голова Асоціації М.С.Парипса – член Президії УВКР та СКУ.

У містах Астана, Караганда, Петропавловськ працюють українські недільні школи. У Павлодарі діє українське відділення Школи національного відродження ім. К. Даржуманова. При українських громадах Алмати, Астани, Караганди, Павлодара, Уральська, Алматинської області функціонують українські хорові колективи. У Караганді, Астані, Сатпаєві, Павлодарі, Петропавловську, Уральську працюють молодіжні творчі колективи. Павлодарський вокально-інструментальний ансамбль бандуристів «Чарівні струни» – учасник республіканських гала-концертів, що відбувалися в Астані у 2010-му, 2014-му, 2015-му роках.

2005 року в Астані утворилася ще одна республіканська організація українців – Об’єднання юридичних осіб «Рада українців Казахстану», яку очолює нинішній депутат Мажилісу Парламенту Республіки Казахстан Ю.Тимощенко. «Рада українців Казахстану» – член Світового Конгресу Українців з 2006 року. До її складу наразі входять етнокультурні об’єднання з 9-ти областей РК та мм. Астана й Алмати. За інформацією сайта Асамблеї народу Казахстану, це об’єднання має на меті сприяння зміцненню миру і злагоди між народами РК, розвиток культурного співробітництва між Казахстаном та Україною, зв’язків українців з їх історичною батьківщиною, збереження етнічної цілісності, культури, традицій і звичаїв етносу, вивчення української мови, робота з молоддю. 

Ключовими проектами своєї діяльності«Рада українців Казахстану» визначила, зокрема, такі: поширення досвіду казахстанської моделі міжетнічної толерантності; проведення Фестивалю української і казахської народної творчості, гала-концертів, зустрічей зі школярами, різноманітних тренінгів; надання допомоги «SOS дитячому селу Астана»; організація відвідання дітьми недільної школи.

Нині в РК, завдяки фінансовій підтримці України, продовжують виходити у світ «Українські новини» – єдина на усьому Азійському просторі державна україномовна газета (головний редактор – Голова УКЦ «Ватра» Т.Чернега). 

Водночас, у Казахстані є ще один україномовний часопис – газета «Вісник» Карагандинського обласного товариства української мови ім. Т.Шевченка «Рідне слово».

Українська мова і література на теренах Казахстану факультативно вивчається у столичному навчальному комплексі «Дитячий садок – школа – гімназія № 47» та в недільних школах і українських класах, що діють при українських громадах РК. Видатки на оренду приміщень та зарплату вчителям забезпечує держава; приміщення для культурних центрів діаспорянам надають (на безоплатній основі) місцеві Будинки дружби.

Більшість казахстанських українців є християнами, свої релігійні потреби вони задовольняють переважно у парафіях Казахстанської православної церкви МП та Української греко-католицької церкви. Парафії УГКЦ існують в Алмати, Астані, Караганді та Павлодарі, а також у м. Сатпаєв Карагандинської області та селищі Шидерти Павлодарської області.