Портал в режиме тестирования и наполнения
Экономическая составляющая украинско-казахстанских отношений. Интервью для издания «Урядовый курьер»
30 декабря 2016 12:10

В каком состоянии находятся сегодня отношения Украины и Казахстана? Их перспективы? На эти и другие вопросы издания «Урядовый курьер» ответил советник по экономическим вопросам Посольства Украины в Республике Казахастана. (укр) http://ukurier.gov.ua/uk/articles/radnik-z-ekonomichnih-pitan-posolstva-ukrayini-v-r/

УК: За дев'ять місяців цього року товарообіг між нашими країнами зменшився майже на 30 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом минулого. Які причини такого падіння?

— Справді, за даними Державної служби статистики України, обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною і Казахстаном за 9 місяців ц.р. становив 639,2 млн. дол. США, що на 24,2% менше, ніж торік за аналогічний період. Головна причина скорочення двостороннього товарообігу пов’язана з падінням експорту українських товарів і послуг на казахстанський ринок, який зменшився на 38,5%.

Слід зазначити, що негативні тенденції в двосторонній торгівлі спостерігають з 2013 року. Зокрема у 2014 та 2015 роках скорочення українського експорту товарів та послуг до Республіки Казахстан становило відповідно 47,5% та 33,5% і було викликано:

- неврахуванням українською статистикою (розпочинаючи з 2014 року) результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємств на території АР Крим та деяких районів Донецької та Луганської областей, які розташовані в зоні проведення АТО;

- скороченням, розпочинаючи з 2014 року, загального імпорту в Казахстан внаслідок: а) негативного впливу світової фінансово-економічної кризи, що призвело до зниження цін на основні товари казахстанського експорту (насамперед, ціни на нафту) і відповідне скорочення валютних надходжень, що зумовило обмеження можливостей для закупівлі іноземної, у т.ч. української, продукції; б) активної реалізації в Казахстані політики імпортозаміщення, у т.ч. за рахунок активного створення спільних підприємств із всесвітньовідомими компаніями.

Так, за даними казахстанської статистики, зростання імпорту в РК зросло з 31,1 млрд дол. США у 2010 році до 48,8 млрд дол. США у 2013 (або більше, ніж у 1,5 раза).

Проте з початком формування з 2014 року зворотної тенденції, обсяги імпортних поставок до РК у 2015 році скоротилися до рівня, меншого за 2010 рік (до 30,6 млрд дол. США).

- впровадженням в РК заходів, спрямованих на захист національного товаровиробника та реалізацію курсу на збільшення казахстанської частки у виробництві кінцевої продукції, у т.ч. за рахунок надання місцевим та спільним підприємствам певних переваг у разі їхньої участі в конкурсах із державних закупівель;

- посиленням контролю за якістю імпортної продукції, зокрема продовольчих товарів (що призводило до заборони на ввезення та реалізацію в Казахстані сиру низки українських підприємств, а також м’яса птиці Миронівської птахофабрики).

Поступове витіснення українських товарів з казахстанського ринку також відбувається внаслідок зростання конкуренції з боку російських і білоруських товарів, які мають певні конкурентні переваги через членство в Євразійському економічному союзі (ЄАЕС) та застосування в межах ЄАЕС інструментів, спрямованих на обмеження поставок на ринки держав-членів ЄАЕС певних видів товарів походженням з України, зокрема українських сталевих труб, кованих прокатних валків, прутків для армування, феросилікомарганцю тощо.

Але найбільш чутливим для українських експортерів стало введення з 1 січня 2016 року штучних обмежень щодо транзитних перевезень українських товарів територією РФ до Казахстану. Адже використання альтернативних маршрутів доставлення українських товарів, зокрема Транскаспійського, призводить до їхнього подорожчання на казахстанському ринку, що зрештою знижує їхню привабливість для споживачів.

УК: Як ви оцінюєте активність українського бізнесу на казахстанському ринку в нинішніх умовах? Наведіть, будь ласка, приклади успішного просування української продукції на казахстанському ринку.

— На жаль, активність українського бізнесу в налагодженні взаємовигідних контактів із казахстанськими партнерами є невисокою, що можна пояснити як складнощами, що відчувають вітчизняні підприємці в сучасних умовах, так і недостатньою поінформованістю про можливості та потенційні потреби казахстанського ринку.

Внаслідок цього маємо досить вузький товарний асортимент українського експорту, понад 70% якого формують за рахунок 10 товарних груп традиційного вітчизняного експорту до РК, до яких у 2011—2015 роках належали: залізничні локомотиви, вироби з чорних металів, котельне обладнання, електричні машини, меблі, готові продукти із зерна, жири та олії тваринного або рослинного походження, деревина і вироби з деревини, папір та картон, м'ясо та їстівні субпродукти, цукор і кондитерські вироби з цукру, молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед, какао та продукти з нього, керамічні вироби, фармацевтична продукція.

Найбільше скорочення відбулося за експортом залізничних локомотивів, поставка яких у 2015 році зменшилася майже в 200 разів порівняно з 2012 роком, виробів із чорних металів (скорочення в 10,5 раза порівняно з 2013 роком), а також жирів та олії тваринного або рослинного походження (скорочення в 4—6 разів порівняно з 2011 роком).

Суттєве скорочення (1,5—3,5 раза) також відбулося за поставками українських електричних машин, виробів із деревини, меблів, молока та молочних продуктів, яєць птиці, натурального меду, керамічних виробів, м'яса та їстівних субпродуктів, паперу та картону, реакторів ядерних, котлів та машин.

Отже, з вищенаведеної групи основних товарів українського експорту в 2011—2015 роках більш-менш стабільними залишалися поставки до Казахстану лише української фармацевтичної продукції, готових продуктів із зерна, цукру та кондитерських виробів із цукру, а також какао і продуктів із нього.
Серед товаровиробників, яким вдалося утримати й навіть поліпшити свої позиції на казахстанському ринку у 2016 році, слід, насамперед, виокремити вітчизняні підприємства м'ясо-молочної та кондитерської галузей, а також постачальників їстівних плодів і горіхів, а також насіння й плодів олійних рослин.

УК: Україна зацікавлена у співпраці у сфері промисловості, наприклад, в експорті залізничних вагонів і створенні спільного виробництва в галузі сільськогосподарського машинобудування. Що можна сказати нині про ці напрями? Чи є прогрес?

— Як вже було зазначено вище, на цей час у Казахстані надають перевагу розвитку імпортозаміщувальних виробництв, до яких належать і машинобудівні галузі.

Варто нагадати, що за останні п’ять років у Казахстані спільно з провідними світовими виробниками та інвесторами щороку запускали по заводу з виробництва продукції залізничного машинобудування (залізничних локомотивів, вагонів, рейок тощо), що призвело до безпрецедентного зменшення поставок української продукції відповідного призначення. Нині в Казахстані відбувається активний пошук ринків та вивчення можливостей для експорту вказаної продукції в інші країни, зокрема і в Україну.

На жаль, розвиток українсько-казахстанського співробітництва у сфері сільськогосподарського машинобудування стримується браком коштів та низьким рівнем державної підтримки з обох сторін. 
Отже, у сучасних умовах актуальним залишається питання пошуку стратегічних інвесторів для фінансування взаємовигідних проектів як у сфері сільгоспмашинобудування, так і на інших перспективних напрямах двостороннього співробітництва.

Зокрема вітчизняним товаровиробникам та експортерам слід мати на увазі, що казахстанська економіка потребує поставок продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, частка якої у загальному імпорті останніми роками постійно зростає і у 2015 році становила 14,9%, а також будівельних матеріалів (частка яких у загальному імпорті в 2015 році — 13,4%).

УК: Особлива увага української сторони - до співпраці в космічній сфері. Як можна охарактеризувати, на ваш погляд, нинішній стан справ?

— Співробітництво між Україною та Республікою Казахстан у космічній сфері відбувається на основі міжурядових угод про принципи співробітництва в галузі забезпечення спільної космічної діяльності (22.02.1993 р.), про принципи співпраці в здійсненні космічної діяльності (20.01.1994 р.), про співробітництво в сфері дослідження та використання космічного простору (14.10.1997 р.).

На сьогодні ДКА України далі співпрацює з Аерокосмічним комітетом Міністерства оборонної та космічної промисловості Республіки Казахстан задля визначення подальших конкретних напрямів двостороннього співробітництва в сфері космічної діяльності та опрацювання можливостей участі українських підприємств у спільних проектах з урахуванням нинішніх реалій.

Зокрема на п’ятому (21—24.09. 2015 р., м. Київ) та шостому (22—23.09.2016 р., м. Астана) засіданнях Спільної міжурядової українсько-казахстанської комісії з питань військово-технічного співробітництва обговорювали широкий спектр питань, пов’язаних із розробленням нормативно-правових основ обміну даними дистанційного зондування Землі, створення ракетоносія легкого класу для Республіки Казахстан, постачання комплексів оброблення інформації з РЛС «Дніпро» і надання супутніх послуг, узгодження механізму взаємних поставок геопросторової інформації тощо.

25—26 листопада 2015 року в Астані відбулося засідання українсько-казахстанської робочої групи з опрацювання питань співробітництва в космічній сфері, головним питанням порядку денного якого було створення космічного ракетного комплексу з ракетою-носієм легкого класу, за підсумками якого досягнуто домовленості щодо опрацювання можливості формування спільного підприємства (СП) для реалізації зазначеного проекту та створення з цією метою окремої робочої групи з організації СП.

Зокрема було підписано підсумковий Протокол засідання Робочої групи із закріпленням досягнутих під час засідання домовленостей та встановленням конкретних термінів їхнього виконання.

За ініціативою казахстанської сторони також підписано Меморандум про наміри між ДКА та Казкосмосом із питання створення космічного ракетного комплексу на базі ракети-носія легкого класу.

Деякі аспекти двостороннього співробітництва в космічній сфері обговорювалися й під час роботи української та казахстанської делегацій на Нараді представників органів виконавчої влади держав-учасниць СНД із питань співробітництва в космічній сфері, чергове засідання якої відбулося 12—13 жовтня цього року в Алмати.
Отже, ми сподіваємося, що всі згадані заходи сприятимуть подальшому розвитку взаємовигідного українсько-казахстанського співробітництва в такій важливій і капіталоємній галузі, якою є космічна сфера.

Сергій БРАГА,
«Урядовий кур’єр»

,

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux