Портал в режимі тестування та наповнення
Жовтень
Опубліковано 06 жовтня 2016 року о 08:01

 У сучасному місяцеслові він посідає десяту позицію. Латинська назва, що нею користується чимало народів, фіксує його лише восьмим – «октобер». З цього приводу григоріанський календар не зовсім точний.

 Українська назва другого осіннього місяця не потребує пояснень; вона була ще за Київської Русі. Поруч із жовтнем уживалося й слово «паздерник» (походить від спільнослов’янського «паздер», тобто костриця. Саме о цій порі масово переробляли льон та коноплі. Стебла сушили в печі, м’яли на терницях і голіруч, щоб очистити волокно від костриці. Цей процес і досі в глибинних поліських селах називають «паздерництвом»).

 Білоруси звуть жовтень «кастрічніком» – місяцем костриці.

 Регіональні місяценазви: «грязень» (від грузьких доріг); «хмурень» (від надмірно похмурих днів); «листопадник» (період опадання листя); «зазимник» (від появи перших відчутних заморозків) тощо.

 А ще – найточніша народна назва: «весільник» – від Покрови (14 жовтня) дозволялося справляти весілля («жовтень на весілля багатий»).

 Традиційне вкраїнське весілля об’єднувало кілька окремих сюжетів. Йому передували чотири-п’ять дійств: оглядини, сватання, змовини, заручини тощо. Аж тоді запрошували гостей, випікали коровай і плели вінець для молодої.

 У жовтні молодь починала збиратися на вечорниці та досвітки. Перші вечорницькі сходки завершувалися колективною вечерею. Однак активно діяли вечорниці лише в листопаді, коли остаточно завершували всі польові роботи.

 «У жовтні на день сім погод: сіє, віє, крутить, мутить, реве, зверху ллє, а знизу мете!»

Народний прогностик

  •  Ярини (1 жовтня) – цей день ще називали «журавлиним літом».

Якщо на Ярини відлетять журавлі, то через 2 тижні чекай морозів, а як затримаються – зима раніше себе не покаже.

  •  Трохима (2 жовтня) – у цей день хлопці й дівчата обирали одне одного. Звідси й примовлянка: «На Трохима не проходить щастя мимо – куди Трохим, то й воно за ним».

З 2-го по 10-те жовтня пасічники переносили в омшаники (погребки) вулики; спостерігали: бджоли старанно позаліплювали вічка воском чи прополісом – зима буде суворою, а коли злегка, то теплою.

  •  Дениса (3 жовтня) – північний вітер – на холод, південний – на тепло, західний – на мокречу, східний – зимно, але сонячно.
  •  Кіндрата (4 жовтня) – починали готуватися до зими. Про тих, хто легковажив, казали: «Пустий господар по Кіндраті не має ще кожуха в хаті».

Різкий північно-східний вітер – на холодну зиму.

  • Фотія (5 жовтня) – якщо листя з берези ще не опало, то сніг ляже не пізно; коли ж дерева звільнилися, то наприкінці січня буде тривала відлига.
  •  Зачаття Івана Предтечі (6 жовтня) – намагалися нічого не заготовляти на зиму, бо почорніє. Дівчата й жінки з цього часу бралися за рукодільництво – пряли, ткали, вишивали.

«Тік і потік починок приволік». «На Предтечі тулися до печі».

  •  Єфросинії (8 жовтня) – цей день у народі називали ще «капустником», бо, за повір’ям, пошаткована капуста мала довго і добре зберігатися. «Не треба в капусту й олії, як пошаткуєш на Фросинії».
  • Івана Богослова (9 жовтня) – завершували всі польові роботи.

«Хто не посіяв до Богослова – не варт доброго слова».

  •  Покрова (14 жовтня) – з неї починалися вечорниці, що тривали до Великодня, і весілля, які відбувалися до пилипівських заговин (27 листопада).

Пора наймасовіших шлюбів: «Прийшла Пречиста (пора засилання сватів) – несе старостів нечиста, а як прийде Покрова – зареве дівка, як корова».

На Покрову у південних губерніях України закінчувався термін найманих робітників («строкачів») і зголошувався новий («зимовий»), що тривав до весняного Миколи.

У Карпатах поверталися з полонини пастуші отари.

«Прийшла Покрова – всохла діброва».

«До Покрови думай про пашу корові».

«Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».

«Покрівонько, Покрівонько, покрий мені голівоньку хоч ганчіркою, аби я була жінкою».

«Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома».

  •  Сергія Послушного (20 жовтня) – з цього дня чекали вже зими. Якщо земля вкривається сніжком, то через місяць буде справжня зима.
  •  Якова (22 жовтня) – зима стає на ноги.

«Після Якова осінь вже заплакала». «Після Якова тепла ніякого».

  • Євлампія (23 жовтня) – куди ріжки місяця покажуть, звідти будуть дути вітри. 
  • Євфимії (28 жовтня) – цей день ще називали «болотихою».

«Розкисли дороги – застрягли в Євфимки ноги».

«Як зачнеться на Євфимку моква, то аж до морозів трива».

  •  Осія (30 жовтня) – в цей день колесо з віссю прощається.

«Віз у засторонок поліз, а сани ще не зніс».

«Жовтень ні колеса, ні полоза не любить, бо їде на рябій кобилі».

  •  Луки (31 жовтня) – крім осіннього, є й весняний (5 травня). З цієї нагоди жартували: «До весняного Луки ані хліба, ані муки, а прийшов осінній Лука – з’явилися і хліб, і мука».

«До Луки не везуть сіна з луки».

 *  *  *

«Вересень пахне яблуками, а жовтень капустою».

«Жовтень-болотник ні колеса, ні полоза не любить».

«У жовтні гріє ціп, а не піч».

«Жовтень ходить по краю та й виганяє птахів із раю».

«Для роботящого Федота і в жовтні знайдеться робота».

«У жовтні тільки руки зябнуть, а в листопаді і ноги дубіють».

«Не встиг у жовтні роздивитися, як сонце зійшло, а воно уже на заході».

«Сади дерево змолоду – на старість буде як знахідка».

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux